Був дуже насичений день. Спілкування з однодумцями, робота в локаціях, знайомство з експертами та експертками, з натхненниками руху EdCamp в Україні, участь у майстер-класах.
1 384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, переконані дослідники, існує монументів Ісусу Христу. Щоправда, є версія, за якою другим за кількістю пам’ятників вважають Володимира Леніна. Але останнім часом, принаймні, в Україні їхня кількість значно зменшилася. Більшість монументів Шевченку розташовані на території України – 1 256, зате майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.
Український майстер Микола Сядристий створив найменшу в світі книжку «Кобзар», розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже в 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
У 1995 році на території невизнаної Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів. На лицьовій стороні – портрет українського гетьмана Богдана Хмельницького, а на звороті – пам’ятник Тарасові Шевченку перед будівлею університету в Тирасполі. У 2002 році ці гроші надрукували з новим дизайном. Так на банкноті у 50 рублів з’явився портрет Тараса Шевченка. Купюра була зеленого кольору. Тому «зеленими» придністровці називали не долари, а гроші з Шевченком. Остаточний сіро-зелений дизайн купюр із Кобзарем затвердили 2007 року.
У 1973-1975 роках автоматична станція «Марінер-10» тричі пролітала поблизу Меркурія і вперше сфотографувала планету з близької відстані. Було виявлено, що її поверхню покривають кратери різних розмірів. За правилами Міжнародного астрономічного союзу їх називають на честь художників, музикантів, письменників і поетів. Таким чином один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я нашого Тараса Григоровича. Діаметр кратера Шевченка – 137 кілометрів.
У 1964 році, коли відзначався 150-річний ювілей Великого Кобзаря, 196 населених пунктів СРСР носили ім’я Шевченка. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса. У Казахстані його ім’я носить Форт-Шевченка, з 1964 по 1991 роки місто Актау мало назву Шевченко. Також Шевченко звуться 3 села, 4 селища і 8 хуторів у Адигеї, Башкортостані, Краснодарському краї та 8 областях Російської Федерації, і село в Рибницькому районі Придністров’я. Крім того, на честь Шевченка названі морська затока в Аральському морі та вершина висотою 4 200 м на північному схилі Великого Кавказу, у Боковому хребті. Це ім’я дали їй українські альпіністи, які вперше зійшли на вершину Кавказу в 1939 році.
Поезію Тараса Шевченка перекладено понад ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
Найвідомішою книжкою Шевченка звичайно ж є «Кобзар», якій присвячено цілий музей у Черкасах (єдиний на весь світ). Більше ніж 8 мільйонів копій – таким був тираж книги за часів Радянського Союзу, а за життя автора перевидавалася 4 рази.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу.
В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
Надія Красоткіна
Мова
Мово моя, ти для мене криниця,
Я навіки з тобою, допоки я є.
П’ю з твого джерела і не можу напиться,
Ти для мене любов і натхнення моє.
Ти і казка, і пісня чудова лірична.
Ти і дума, і правда, і мрія людська.
Неповторна і щира, ласкава й музична,
Українському серденьку завжди близька.
Ніби мати, така дорога і єдина.
Ніби Всесвіт — велика й велична для нас.
Ми з тобою — народ і велика родина!
І тебе берегти саме час, саме час!
Люби свою мову
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!
Бережімо рідну мову
Бережімо, люди, рідну мову,
З нею ми — народ на цій землі.
То ж шануймо мову світанкову,
Піднімаймо в небо на крилі —
Хай вона, над цілим світом лине,
Піснею чарівною звучить,
Хай ніколи серце не покине,
А навіки лишиться там жить.
пʼятниця, 16 лютого 2018 р.
"Доброта — це те,
що може почути глухий
і побачити сліпий"
Марк Твен
17 лютого -
День спонтанного прояву доброти.
Свято було засноване зовсім недавно міжнародними благодійними організаціями.
Вважається, що в цей день людям треба намагатися бути не просто добрими,
а добрими безмірно, безкорисно ...
Святкування Дня спонтанного прояву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає.
Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти стосовно всіх оточуючих.
Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки.
Головна нагорода за доброту людини — радість інших людей.
День спонтанного прояву доброти — це підстава згадати про істинні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її проявляє.
Тому проявляти добрі наміри у всіх своїх діях повинна кожна людина.
