Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути
Там, де зорі в небі сяють,
Де місяць мерехтить,
Де в безпеці почуваєш,
Де місяць мерехтить,
Де в безпеці почуваєш,
Лише у себе вдома ти.
Є у кожного свій дім,
Є у нації держава.
Ця держава Батьківщина.
І вона в тебе єдина.
Наша славиться людьми
У червоних штанях,
Солов'їними піснями
І
богатирями.
Славиться
вона також,
Як
писав Шевченко,
Степом,
кручею, Дніпром,
Щирістю народу.
Щирістю народу.
Закаляли
нас віки,
Тримали
нас в полоні.
Не здавались ворогам ми,
Мали перемогу.
Мали перемогу.
Не боялись президентів,
Приклад
київський майдан.
Мій
народ свободолюбний,
Навіть в гербі доказ є.
Навіть в гербі доказ є.
Піднімаємо наш прапор,
Коли перемога у нас є.
Коли перемога у нас є.
Я
дивлюсь лише на три,
Ці речі я вважаю вічні,
Ці речі я вважаю вічні,
Як
пала вогонь в багатті,
Як
біжить струмок води,
Як
мир на теренах наших
Поселивсь
тут назавжди.
Голуби
літають,
Солов’ї
співають,
Зозулі
кукують,
З
неба дощик накрапає,
Україну
і народ благословляє.
Але
не забуваймо козацьку старшину,
Націю
будувати тільки в наших силах.
А
чужоземці й королі роздають лиш балачки.
Приклади
були в історії людській,
Коли
Україна ворогів перемагала,
Хоч
битву програвала, але війну здолала,
Велику Вітчизняну і Сталіна - тирана.
Крові як води в морі, втраченої людьми,
Вона
ллється знов і знов, хоч і не з нашої вини.
Крим відібрали,
Схід забрати хочуть,
Але
нашу націю
ми
звільнити зможем.
Державу відвоюєм,
Країну
збудуєм,
Іншим
непотрібна,
Бо вона не їхня.
Бо вона не їхня.
Україна - народ дивний,
Дихає
не повітрям,
А
волею вічною.
Фіалко
Ангеліна Вадимівна,учениця
9-Г класу
Олександрійського
навчально-виховного комплексу(ЗНЗ
І-ІІ ступенів №17 – ліцей)
Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути
Козаки
йшли у похід
За
Україну.
Через
кров і через піт
Стояли
біля воріт.
«Незалежна
Україна,
Крикнули
вони,-
Непереможна
країна,
Нації
родина!»
Коли
ж одним захотілось більше заробляти,
Почали
вони чесних людей грабувати.
Люди
вийшли на майдан -
Сто
душ залишили, багато чоловіків життя загубили,
А
цих «панів» ми знову обираємо.
Ми
розуміємо:
Виходу
немає.
І
кожен знову обирає тих,
Хто
їх дітей обкрадає.
А
нація не буде жити,
Якщо
людей будуть дурити.
Якщо
«пани» хоч раз би чесно заробили,
І
людям чесні гроші повернули б,
То
люди не бунтували б,
А
державу будували б
І
від зовнішніх ворогів обороняли б.
І
їхні діти бачили біду.
Для
них весь рід - держава й мати,
Є
в них спинити ким орду.
Не
гоже націю вбивати!
Поки
ще в нас живий козацький дух,
І
не загинув добровільний рух,
Піднятися
країні поможіть!
Нечисту
силу геть всю проженіть!
Ми
- нація, а не лише народ.
Повстане
той, хто справжній патріот!
Здолає
Україна ворогів,
Бо
має вона жити без катів.
І
нація розквітне, друже,
І
жодній людині не буде байдуже.
І
Україна знову буде щаслива,
Бо
для кожної людини нація важлива!
Немає коментарів:
Дописати коментар