УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Урок української літератури у 8 класі

Тема:  Василь Голобородько. Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа, народознавчі  аспекти його поезій «Наша мова», «Теплі слова».

Мета:  продовжити знайомство учнів із творчістю В.Голобородька, проаналізувати ідейно-художній зміст його програмових поезій, з’ясувати їхню спрямованість; розвивати естетичне відчуття і смак, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережливість; формувати життєстверджувальні, оптимістичні настрої; виховувати почуття любові до рідної мови, національної культури, творців прекрасного.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В.Голобородька, тексти творів.

Хід уроку

Кожен народ відображує дійсність

через свою мову і культуру.

В.Голобородько

І. Організаційний момент.

Створення емоційного настрою учнів.

   Сьогодні звичайний буденний день, та він одночасно й унікальний, адже більше ніколи не повториться. Лише враження залишаться – веселі чи сумні.

   Я думаю, що враження від сьогоднішнього уроку будуть лише приємні.

   Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій, і світ усміхнеться вам. До праці! Я разом з вами!

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Розгадування кросворда «В.Голобородько. Життя і творчість.»

Закінчити речення.

ü  Ім’я поета Голобородька…    Василь

ü  Походить із родини якої…    Селянській

ü  Село, де народився поет, називається…  Адріянопіль

ü  1964 року вступив до Київського університету на факультет який…  Філологічному

ü  Перша збірка «Зелен день» була видана в 1970 році в…  Парижі

ü  Хто сказав, що поезія В.Голобородька – це своєрідний погляд на людину «з середини, в матеріалі національної психіки й чуттєвості…  Дзюба

ü  «Надією української літератури» поета назвав…  Гончар

Зашифроване слово «Верлібр»

2. Дати визначення.

   Верлібр, або вільний вірш – вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими, є необов’язковою однакова кількість наголосів у рядках, одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають вірш до прози.

IV. Основний зміст уроку.

1. Слово вчителя.

   Письменники – люди незвичайні. Часто вони помічають те, на що ми за своїми повсякденними турботами зовсім не звертаємо уваги, бачать поезію в прозі, творять її і , навпаки, в короткому поетичному творі вміють сказати більше, ніж у цілому романі. Справжні поети прагнуть до оригінальності, неповторності як у формі, так і в змісті, тому частіше звертаються до вільних віршів. Василь Іванович Голобородько і є одним із таких самобутніх поетів в українській літературі.

   Тож запрошую вас продовжити знайомство з його творами, але не будемо поспішати з висновками, а вслухаємося у високий політ авторової душі і поміркуємо над написаним.

2. Аналіз поезії «Наша мова».

ü  Виразне читання вірша.

НАША МОВА

Кожне слово

нашої мови

проспіване у Пісні

тож пісенними словами

з побратимами

у товаристві розмовляємо

кожне слово

нашої мови записане у Літописі

тож хай знають вороги

якими словами

на самоті мовчимо

ü  В.Голобородько про мову. Робота з епіграфом.

«За теорією Уорфа та Сепіра, кожен народ відображає дійсність через свою мову і культуру, тому дійсність у кожній мові різниться між собою, є унікальною порівняно з іншими мовами.

   Мова як якесь дерево: то воно насінина, то дерево. Так і якісь комплекси уявлено згортаються в зернину і можуть тривалий час у такому вигляді перебувати в мові. Намагаюся в міру своїх сил і спроможностей відшукати таке явище, як-от поглине смерть, і знову дати тому слову прорости у рясне, квітуче дерево.»

ü  Скласти гроно-характеристику до словосполучення «наша мова»:

                                         Милозвучна

                                         Чарівна

Наша мова                      Образна

                                         Гарна

                                         Мелодійна

                                         Унікальна

                                         Вільна

                                         Незвичайна

ü  Спостереження над текстом.

Заповнити таблицю, зробити висновки.

Образи	З чим асоціюються, порівнюються	Чому? (Коментар)
Мова слова	з піснею	бо українська мова мелодійна, образна
	з літописом	вказує на давнє коріння мови
Побратими	товариство	можливо, натякається на запорожців – гордість українців або друзі-однодумці, козацька доба – період активного розвитку укр. мови
Вороги	Слово у множині –багато недругів	ті, хто забороняв мову, вороги зовнішні і внутрішні (інколи ворог у самих нас)

ü  Як ви можете пояснити слова «якими словами на самоті мовчимо»?

ü  До чого закликає автор у своїй поезії? (Оберігати, любити і шанувати рідну мову як коштовність, що залишилась нам у спадщину від предків)

Висновок: Про рідну мову, її значення написано багато віршів. Але цей – особливий. Це вільний вірш, не обмежений римами, не обтяжений складними художніми засобами. Це вільна розмова душі. Не треба доводити, яка гарна наша мова – кожне слово її виспіване в пісні, записане в літописі, сказане в доброму товаристві. Тож хай знають і наші вороги, «якими словами на самоті мовчимо», тобто що у нас у душі. Вірш викликає багато асоціацій, дає змогу читачеві домислити, доуявляти.

3. Аналіз вірша «Теплі слова».

ü  Виразне читання.

ТЕПЛІ СЛОВА

Співаймо пісні про кохання,

щоб не вмерло слово “Дунай”,

гуляймо весілля своїм дітям,

щоб не вмерло слово “коровай”,

розповідаймо казки своїм онукам,

щоб не вмерло слово “Змій” –

наповнюймо

цей холодний всесвіт

теплими словами нашої мови,

які народжуються разом із диханням.

ü  Утворити понятійний ряд до змісту словосполучення «теплі слова» - приємні, добрі, позитивні,

ті, які підбадьорюють, можуть заспокоїти, надати віри, впевненості…

ü  Бесіда:

·         До кого й для чого звертається поет у вірші?

·         Звідки, за автором, беруться «теплі слова»?

·         До яких джерел закликає автор звертатися за теплими словами?

·         Поясніть, що мав на увазі поет під словами «Дунай», «коровай», «Змій».

ü  Прослуховування уривку з народної пісні «Їхав козак за Дунай»

ü  Зображення короваю.

Коровай ставився на головне місце святкового столу на весіллях, символізуючи щастя і достаток.

ü  Зображення Змія із народних казок.

ü  Як ви зрозуміли рядки про слова, які народжуються разом із диханням?

ü  Від чого залежить тепло слів людини?

ü  Чому автор переживає, щоб деякі слова не вмерли?

ü  Чим пов’язані поезії «Наша мова» і «Теплі слова»?

ü  Як необхідно оберігати нашу мову?

Висновок: З великим піднесенням звертається автор до своїх співвітчизників виконувати пісні про кохання, святкувати весілля, розповідати казки онукам, щоб не вмерли теплі слова.

Поет прагне наповнити холодний світ теплими словами, тим самим зробити його духовно

багатим, яскравим, добрим.

V. Підсумок уроку.

Оцінювання учнів.

·         Які почуття викликали у вас прочитані поезії В.Голобородька?

   Поет нічого не нав’язує, не повчає, не застерігає. Він увесь час ніби повертається до спокійної, чимось перерваної розмови, якій, сподіваємось, ще довго не буде кінця. Бо поезія Василя Голобородька – це життя,  у якому душа та настрій зринають з високостей вічності, це справжня поезія, а не просте віршотворення.

VI. Домашнє завдання.

1. Написати твір-мініатюру на тему «Над чим мене змусив замислитися своїми поезіями В.Голобородько»?

2. Написати, що об’єднує поезії «Наша мова» і «Теплі слова».